Екскурсія по Полтаві + Поле Полтавської битви

Ціна: 280 грн.
Тривалість: 7 год.

Полтава стала відома на весь світ після Полтавської битви, яка відбулась 27 червня 1709 року за 5 км. від Полтави між двома лісами Яківчанським та Будищанським. 27 червня 1709 року біля Полтави вирішувалась доля багатьох європейських народів. На думку французького просвітника Вольтера, в історії воєн були й більш кровопролитніші битви, проте жодна із них не може порівнятися зі своїми наслідками, які мала Полтавська баталія. Саме цей маршрут охоплює більшість пам’ятників, присвячених подіям Полтавської битви.

 

Музеї, які Ви відвідаєте: Полтавський краєзнавчий музей ,Музей-Садиба І. Котляревського та Музей історії Полтавської битви.

Маршрут екскурсії: Кругла площа – Корпусний парк – Монумент Слави – пам’ятник І. Котляревському – пам’ятник М. Гоголю – Музично-драматичний театр імені М.В. Гоголя – пам’ятник Марусі Чурай – пам’ятник полковнику О. Келіну та захисникам Полтавської фортеці – Полтавський краєзнавчий музей – Свято-Успенський собор – пам’ятник І. Мазепі – Садиба І. Котляревського – пам’ятник Полтавській галушці – Біла Альтанка – пам’ятник на місці відпочинку Петра I – Спаська церква – пам’ятник загиблим козакам – Поле Полтавської битви.

 

900 – Зустріч групи на автовокзалі, залізничному вокзалі, біля готелю, в якому Ви зупинилися.

 

930 – Вихід на Круглій площі. Площа дійсно кругла, в діаметрі 345 м. Це одне з найкрасивіших місць в Полтаві! Як чудово заховатися від спеки у затінку Корпусного саду(чому саме така назва дізнаєтеся під час оглядової екскурсії по Полтаві). За наказом першого полтавського генерал-губернатора О.Б. Куракіна дуже швидкими темпами були збудовані адміністративні будинки у стилі класицизму. Відправним моментом у задумі розбудови площі стає березень 1802 року – час коли Полтава проголошена центром однойменної губернії. Новий губернський статус вимагав і нового центру міста. Колишній історичний – Красна площа, – за браком простору не міг розмістити усі необхідні адм. установи губернської Полтави. Коли до Полтави прибуває князь Олексій Борисович Куракін, то йому навіть не було де належним чином розміститися з чисельною його прислугою та багажем. Зрозуміло бажання генерал-губернатора якнайшвидше побудувати нові споруди.

Талановитий архітектор Михайло Амвросимов пропонує О.Куракіну розмістити адмін. будівлі по колу західніше історичного центру на новій площі, де згідно переказам полтавці зустрічали царя Петра I після Полтавської битви. На місці, де згідно легенди стояла споруджена спеціально для царя дерев’яна тріумфальна арка, прикрашена квітами, нині стоїть окраса Полтави – монумент Слави. Домінанту площі – пам’ятник «Слави» – планували відкрити до сотої річниці Полтавської битви, тобто у 1809 році, проте будівельні роботи до вказаної дати не були завершені. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 27 червня 1811року. Дворівневий п’єдестал пам’ятника тримає підняту жерлом до неба гармату – чавунна колона тосканського ордеру, увінчана бронзовим з позолотою орлом. У дзьобі він тримає лавровий вінок – символ слави, у кігтях блискавки – символ скореної величі шведської зброї. Загальна висота монументу складає 16,61 м., висота колони – 10,35 м., висота орла – 2,11 м., розмах його крил – близько 3 м. В основу першого ярусу пам’ятника вмонтовано 18 гармат. Всі гармати справжні часу Полтавської битви.

Далі продовжуємо екскурсію на транспорті. Будемо рухатися вул. Небесної Сотні і на цьому відрізку шляху Ви побачите Музично-драматичний театр імені М.В. Гоголя, поряд з театром – пам’ятний знак українській пісні в образі Марусі Чурай. Маруся Чурай – напівлегендарна поетеса, співачка, автор відомих пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Зелененький барвіночку», «Засвіт встали козаченьки», яку завжди співали козаки Полтавського полку, вирушаючи в похід.

На іншій стороні вулиці – пам’ятник М.В. Гоголю. Створив його скульптор Леонід Позен безкоштовно і у 1915 р. подарував місту. Але йшла Перша світова війна і справу встановлення пам’ятника М.Гоголю довелося відкласти. Майже два десятиліття бронзова скульптура письменника пролежала на одному із складів Полтави. Лише у 1934 році при святкуванні 125-річчя з дня народження письменника пам’ятник було встановлено.

 

 

1000 – Вихід біля пам’ятника О. Келіну та доблесним захисникам Полтавської фортеці. Пам’ятник урочисто відкрито в 1909 році до 200-річчя Полтавської битви на місці, де колись були Мазурівські ворота і IV бастіон Полтавської фортеці. Саме там три місяці точилися кровопролитні бої між шведами та захисниками Полтавської фортеці на чолі з комендантом О. Келіним аж до 22 чевня 1709 року. З самого початку на вершечку монумента був бронзовий орел, але зараз його немає. Куди подівся орел та чому пам’ятник не відновлювали в первісному вигляді, дізнаєтеся під час оглядової екскурсії по Полтаві.

 

 

 

1020 – Вихід біля Краєзнавчого музею.

Екскурсовод бюро «Лтава» познайомить Вас з історією побудови надзвичайно красивої будівлі в стилі українського модерну – колишнього Полтавського губернського земства, а також розповість історію створення Природничо-історичного музею в Полтаві. Зараз це Краєзнавчий музей – найбільший музей в Полтаві та Полтавській області (фонд налічує близько 300 тис. експонатів).

 

 

Далі туристи відвідають Полтавський краєзнавчий музей – один відділ з екскурсоводом музею, інші відділи музею самостійно. Можна обрати відділ природи чи етнографії для молодших школярів, відділ археології, нової історії та новітньої історії для старших школярів та дорослих. Але дорослим сподобається також екскурсія по відділу етнографії (дуже велика кількість унікальних речей, зроблених руками талановитих жителів Полтавського краю. Це і вишивка, і писанки, і кераміка, і різьба по дереву, і унікальні решетилівські килими, а також цікава розповідь екскурсоводів, яка зробить цю екскурсію незабутньою).

 

1130 – Збір групи біля пам’ятника Т.Г. Шевченку, який знаходиться навпроти музею.

Пам’ятник Кобзарю в Полтаві урочисто відкрито 12 березня 1926 року. Створив його скульптор Іван Кавалерідзе у стилі конструктивізму.

З полтавською землею життя поета поєднав так званий період «трьох літ» – 1843, 1846, 1859 роки. Саме на Полтавщині відбувається дія поеми «Наймичка», написані вірші «Сліпий», «Великий льох», «Холодний яр», «Псалми Давидові», «Минають дні, минають ночі», «Маленькій Мар’яні» та ін.

 

 

1140 – Свято-Успенський собор,пам’ятник І. Мазепі, Садиба І. Котляревського, пам’ятний знак Полтавській галушці, Подільська вежа Полтавської фортеці, Біла Альтанка.

Свято-Успенський собор побудований на кошти козацької старшини у 1770 році Стефаном Стабанським у стилі козацького бароко. На жаль, до наших днів не зберігся. Старий Собор підірвали комуністи у 1934р. Відновлений заново 2004 року. А от дзвіниця Свято-Успенського собору автентична. Дзвіниця, збудована в 1801р., чудово збереглася до наших днів.. Під час нашої екскурсії по Полтаві Ви зможете відвідати Успенський кафедральний собор та дзвіницю Собору.

Поряд із Собором знаходиться пам’ятник гетьману Івану Степановичу Мазепі, відкритий 7 травня 2016 року. Пам’ятник створений на народні пожертвування. Полтавський пам’ятник І.Мазепі став першим повноцінним пам’ятником(на повний зріст) славетному гетьману не лише в Україні, але й у всьому світі.

Поряд з Успенським собором в морі квітів потопає Садиба І. Котляревського. Особливо вражають своєю красою мальви, квіти які дійсно росли на подвір’ї І.Котляревського Саме звідси на весь світ пролунав голос класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського, якого Т. Г. Шевченко назвав «батьком української літератури». Автор геніальної «Енеїди», всесвітньовідомої «Наталки Полтавки» та жартівливого «Москаля-чарівника» все життя прожив в Полтаві. І. Котляревський обіймав декілька важливих посад, зокрема, був директором Полтавського театру, наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян», попечителем «богоугодних» закладів Полтави.

 

1150 – Садиба І.П. Котляревського. В музеї окрім оглядових екскурсій можна замовити театралізовану екскурсію з героями Котляревського( Возний, Виборний, Наталка Полтавка). Детальна інформація надається по телефону.

Познайомившись з життям і творчістю І. Котляревського, продовжуємо нашу екскурсію і вирушаємо далі до пам’ятника Полтавській галушці.

Хто ж не чув про полтавські галушки? Чули всі, а от побачити на власні очі пам’ятний знак Полтавській галушці Ви зможете лише в Полтаві. Оригінальний витвір є уособленням достатку та щедрості. Пам’ятний знак Полтавській галушці, створений 2006 року, став візитівкою туристичної Полтави. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 1 квітня 2006 і було приурочено до Дня народження М.В. Гоголя, який у своїх творах прославив галушки на весь світ. Поговоримо з Вами про українську кухню XVIII – XIX ст., а за обіднім столом Ви зможете скуштувати традиційну українську страву – галушки в одному з ресторанів (кафе) Полтави. Можемо порадити декілька чудових місць, де смачно і недорого і замовити для Вас обід. До речі, в Полтаві є тематичне кафе, присвячене подіям Полтавської битви.

 

1230 – Подільська вежа Полтавської фортеці – реконструкція 2009 року до 300-річчя Полтавської битви. Перед Вами відкриється чудовий краєвид на полтавський Поділ та Леваду, а також Полтавський Хрестовоздвиженський монастир, який ми відвідаємо під час екскурсії по Полтаві.

Полтавська фортеця була збудована ще 1608р. польським коронним гетьманом Станіславом Жолкевським на правому високому березі Ворскли. Укріплення фортеці були архаїчними, невеликі земляні бастіони півкруглої та прямокутної форми в плані, сполучені валами. Фортеця мала 5 в’їзних брам: Подільську, Мазурівську, Київську, Спаську і Курилівську. Вона поновлювалась кілька разів, у тому числі в 1709 році після облоги шведів, уже після Полтавської битви.

 

1250 – Біла Альтанка.

В межах старої Полтавської фортеці на місці Подільського бастіону до 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році була зведена Біла Альтанка – улюблене місце полтавців та гостей міста. «Якщо ти був у Полтаві і не бачив Білу Альтанку, значить ти не був у Полтаві», – говорить народне прислів’я. Споруда нагадує полтавцям, що саме тут на другий день після Полтавської битви відбулась зустріч ремісників міста з царем Петром І. Невипадковою є і форма Альтанки – підковоподібна. Згідно легенди, місцевий коваль на цій площі майстерно підкував царського коня, що втратив підкову під час Полтавського бою. В роки гітлерівської окупації (1941-1943 рр.) німецько-фашистські загарбники розібрали Альтанку, улаштувавши на її місці зенітно-артилерійський пункт. У 1954 році ідею відновлення пам’ятки втілює своїм проектом головний архітектор повоєнної Полтави Лев Вайнгорт. Цікаву історію, пов’язану з відновленням Альтанки, розповість Вам гід під час нашої оглядової екскурсії по Полтаві.

 

1300 – Закінчення оглядової екскурсії по Соборному майдану. Сідаємо в автобус і їдемо на обід.

 

1305 – зупинка без виходу біля пам’ятника на місці відпочинку царя Петра I.

Саме на цьому місці знаходився будинок козака Магденка, в якого квартирував в час оточення шведами Полтави комендант фортеці О. Келін. В цьому ж будинку « о трёх комнатах с кухнею и баней» вже на наступний день після Полтавської битви відпочивав Петро I. Тому саме тут 27 червня 1849 р. городяни побачили пам’ятник , зведений в день 140-річчя полтавської битви. Автором його став петербурзький професор архітектури О. Брюллов (брат відомого художника К.Брюллова, автор проекту Двірцевої площі в Петербурзі) та художник Гамбургер, що виконав макет у Петербурзі у своїй майстерні.

Навпроти пам’ятника знаходиться найстаріша церква Полтави і всієї Полтавської області – Спаська церква(1706 р.). За переказами, саме в Спаському храмі, де клятву вірності інтересам городян давали всі відомі полтавські полковники, 28 червня 1709 року пройшло урочисте Богослужіння за участю Петра I з нагоди отриманої перемоги під Полтавою. З часом дерев’яна церква, зведена з дубових брусів, почала руйнуватись. Ветхий дах, стіни покриті мохом, посунутий притвор – в такому стані 1837 року застають храм цесаревич Олександр(в майбутньому російський імператор-реформатор Олександр II) та його наставник, відомий поет Василь Жуковський. З метою збереження церкви спадкоємець імператорського престолу стає ініціатором відкриття Всеросійської благодійної підписки, шляхом збору коштів на реставрацію церкви. Окрім того, було поставлено завдання винайти такий спосіб збереження пам’ятки, щоб донести її навіки. Архітектор А. Тон винайшов оригінальний спосіб збереження церкви. Який саме – дізнаєтеся під час оглядової екскурсії по Полтаві.

 

1310 – З вікон автобуса Ви побачите ще один цікавий пам’ятник загиблим українським козакам. Пам’ятник козацької слави було відкрито у 1994 р. на Панянському бульварі. Полтавський полк існував з 1648 по 1775 рік. Багато козаків полягло за волю України. Щороку 14 жовтня на Покрову приходять сюди полтавці, щоб вшанувати пам’ять загиблих козаків і покласти квіти до пам’ятника.

 

 

1315 – 1345 – обід.

По дорозі до музею історії Полтавської битви Ви побачите: каштанову алею, пам’ятник О. Зигіну, обеліски на місці відновлених редутів (можна під’їхати прямо до редутів), пам’ятник шведам від росіян.

 

1400 – Прибуття на Поле Полтавської битви.

Поле Полтавської битви, на якому в 1709 р. розгорталися військові дії російської та шведської армій, займає 770 гектарів. За понад триста років, які пройшли з тих пір, місцевість сильно змінилася. Був вирубаний Малобудищанський ліс, майже не залишилося Яківчанського лісу, рівнину тепер перетинають шосе та залізна дорога, ріка Ворскла змінила своє русло. Тільки пам’ятники, що встановлені на Полі Полтавської битви, та відновлені редути нагадують про ті події. «Поле Полтавської битви» є державним історико-культурним заповідником, на території якого знаходиться музей історії Полтавської битви.

 

1405 – 1450 – екскурсія в музеї у супроводі наукового співробітника. В музеї зберігається більше 8 тисяч експонатів. Зацікавить відвідувачів діорама «Полтавська битва», унікальна колекція зброї, одяг Петра I та багато інших оригінальних речей.

 

1450 – 1510 – екскурсію по території заповідника «Поле Полтавської битви» проведе для Вас гід екскурсійного бюро «Лтава».

Ви побачите:
Сампсоніївську церкву, споруджена в 1856 р. по проекту архітектора Шарлеманя. Гроші на будівництво заповів у 1811 р. багатий чернігівський поміщик І. Судієнко. Церква була виконана у візантійському стилі, прямокутна у плані, мурована. У 1895 р. було здійснено реконструкцію за проектом архітектора Ніконова.

 

 

Братську могилу російських воїнів, де покояться залишки 1345 загиблих російських вояків. Наступного дня після Полтавської битви відбулося поховання. Над могилою насипали земляний пагорб, а зверху встановили дубовий хрест. У 1894 р. замість старого поставили новий хрест з сірого граніту за проектом архітектора Ніконова. Висота хреста 7,5 м.

 

 

 

Пам’ятник Петру I, ротонду пам’яті, перше приміщення музею історії Полтавської битви.

1515 – Виїзд з історико-культурного заповідника Поле Полтавської битви.

 

1530 – Приїзд в Полтавський Хрестовоздвиженський монастир.

На одній з полтавських гір у 1650 році було засновано чоловічу обитель в ім’я Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Кошти на його розбудову надали полтавські міщани та козацька старшина на чолі з Іваном Іскрою, Іваном Крамарем, полковником Мартином Пушкарем. В полтавський період Північної війни(1700-1721 роки), в травні 1709 року, монастир стає резиденцією Карла XII. За однією з версій саме біля стін монастиря напередодні Полтавського бою шведський монарх отримав важке поранення у ногу, що разом з іншими доленосними для шведів прорахунками й призвело до їхньої поразки під Полтавою. Вже після Полтавської битви монастир відвідав і Петро I. Бажання царя влаштувати на Полі битви новий монастир в ім’я Святих Апостолів Петра і Павла ледь не стало фатальним у долі вже існуючої обителі. Остаточно відвернути загрозу закриття монастиря вдалося лише у 40-х роках XIX століття. Хто став рятівником монастиря та інші цікаві факти з історії монастирської обителі дізнаєтеся під час екскурсії по Полтаві.

1600 – Закінчення екскурсії.

 

Вартість екскурсії вказана за 1 чол. – група від 15 чол.

У вартість входить:

  • перевезення комфортабельним автобусом євро-класу;
  • вхідні квитки у три  музеї + екскурсійне обслуговування в музеях;
  • послуги гіда на маршруті.

У вартість не входить: витрати на обід, фотографування в музеях.

Якщо екскурсія буде на Вашому транспорті, ціна суттєво зміниться. Подробиці по тел.