Пішохідна екскурсія по Полтаві

Ціна: 350 грн.
Тривалість: 2,5 – 3 год.

Як чудово пройтися вуличками старого міста, де гармонійно переплітаються славне минуле нашого краю із яскравою сучасністю. Відчути дух старої Полтави Ви зможете під час пішохідної екскурсії історичним центром міста.

Маршрут екскурсії: Кругла площа – вул. Соборності – Музично-драматичний театр ім. Гоголя – пам’ятник Марусі Чурай – пам’ятник І.Котляревському – пам’ятник М.Гоголю – алея Гоголівських героїв – Березовий сквер – пам’ятник О. Келіну – Краєзнавчий музей – Спаська церква – Успенський кафедральний собор – Садиба І.П. Котляревського – пам’ятник Полтавській галушці – Біла Альтанка.

 

900 – Зустріч на Круглій площі. Огляд монумента Слави, Корпусного парку.

Кругла площа – єдиний в країнах СНД, композиційно завершений архітектурний ансамбль доби губернського класицизму. Забудова Круглої площі триває впродовж 1805-1840 років коштом відомого мецената Семена Кочубея. Будівничій площі М. Амвросимов за основу майбутніх будівель бере так звані «зразкові» проекти відомого петербурзького архітектора Андріана Захарова. Зараз на Круглій площі всього вісім будівель в стилі класицизму.

В ході нашої екскурсії Ви познайомитеся з історією створення монумента Слави – найкрасивішого пам’ятника, присвяченого Полтавській битві. Домінанту площі – пам’ятник «Слави» – планували відкрити до сотої річниці Полтавської битви, тобто у 1809 році, проте будівельні роботи до вказаної дати не були завершені. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 27 червня 1811року на тому місці, де згідно переказам полтавці зустрічали царя Петра I після Полтавської битви. Дворівневий п’єдестал пам’ятника тримає підняту жерлом до неба гармату – чавунна колона тосканського ордеру, увінчана бронзовим з позолотою орлом.

У дзьобі він тримає лавровий вінок – символ слави, у кігтях блискавки – символ скореної величі шведської зброї.

В основу першого ярусу пам’ятника вмонтовано 18 гармат. Гіди екскурсійного бюро «Лтава» розкажуть Вам маловідому цікаву історію пов’язану з цими гарматами.

 

930 – Театральна площа (театр ім. М.В. Гоголя, пам’ятник Марусі Чурай); пам’ятник І.Котляревському, пам’ятник М. Гоголю, алея Гоголівських героїв.

Музично-драматичний театр ім. М.В. Гоголя бере свій початок у 1936 р. Будівля театру зведена 1958 р. по проекту архітекторів О. Крилова і О. Малишенка. Це далеко не перший театр Полтави. Про історію створення театру в Полтаві поговоримо під час екскурсії по Театральній площі. Поряд з Музично-драматичним театром ім. М.В. Гоголя знаходиться пам’ятний знак Марусі Чурай (2006 р.). Напівлегендарна поетеса, співачка, автор відомих пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Зелененький барвіночку», «Засвіт встали козаченьки», яку завжди співали козаки Полтавського полку, вирушаючи в похід.

Прогуляємося біля пам’ятника М.В. Гоголю, згадаємо твори геніального письменника. Далі – алея Гоголівських героїв, яка виведе нас до колишнього Полтавського просвітницького будинку імені Миколи Гоголя, збудованого 1901р. по проекту петербурзького архітектора Олексія Трамбицького у стилі неоренесансу. З 1901 до 1941 року в цьому приміщенні розміщувався театр. До відкриття будинку було поставлено виставу «Ревізор» за Миколою Гоголем. Театральну завісу розписав Григорій Мясоєдов. Зараз вона знаходиться в Полтавському краєзнавчому музеї. 30-31 серпня 1903 року тут відбулися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Івану Котляревському, в яких взяли участь Леся Українка, Олена Пчілка, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Володимир Самійленко, Степан Васильченко, Борис Грінченко, Олександра Єфименко, Микола Садовський, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий та інші. В післявоєнні роки тут розмістився кінотеатр «Колос», а зараз розважальний комплекс «Колос».

 

 

1000 – Пам’ятник полковнику О. Келіну та доблесним захисникам Полтавської фортеці.

Пам’ятник урочисто відкрито в 1909 році до 200-річчя Полтавської битви на місці, де колись були Мазурівські ворота і IV бастіон Полтавської фортеці. Саме там три місяці точилися кровопролитні бої між шведами та захисниками Полтавської фортеці на чолі з комендантом О. Келіним аж до 22 чевня 1709 року. З самого початку на вершечку монумента був бронзовий орел, але зараз його немає. Куди подівся орел та чому пам’ятник не відновлювали в первісному вигляді, дізнаєтеся під час пішохідної екскурсії по Полтаві.

 

 

1020 – Краєзнавчий музей, пам’ятник Т.Г. Шевченку.

Будинок Полтавського губернського земства (Полтавський краєзнавчий музей) споруджено в 1903-1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського. Будівля створена в формах українського модерну. Це унікальний архітектурний стиль, створений В. Кричевським. Будинок неймовірної краси! «Квітка у камені» – так називають будівлю Полтавського губернського земства. З 1908 р. на третьому поверсі споруди розташовувався Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства. У 1920 р. цьому ж музею, що мав назву Центрального пролетарського музею Полтавщини, було передано все приміщення колишнього земства. Зараз це Краєзнавчий музей – найбільший музей в Полтаві та Полтавській області (фонд налічує близько 300 тис. експонатів). Поряд із будинком колишнього земства у Петровському парку знаходиться пам’ятник Т.Г. Шевченку.

 

1040 – Свято-Успенський собор, Садиба І. Котляревського, пам’ятний знак Полтавській галушці, Подільська вежа Полтавської фортеці, Біла Альтанка.

Свято-Успенський собор побудований на кошти козацької старшини у 1770 році Стефаном Стабанським у стилі козацького бароко. На жаль, до наших днів не зберігся. Старий Собор підірвали комуністи у 1934р. Відновлений заново 2004 року. А от дзвіниця Свято-Успенського собору автентична. Дзвіниця, збудована в 1801р., чудово збереглася до наших днів.. Під час нашої екскурсії по Полтаві Ви зможете відвідати Успенський кафедральний собор та дзвіницю Собору.

Гуляючи по Соборному майдану, ми ходимо стежками І. Котляревського. Багато хто не задумується над цим, але це дійсно так. І ці стежечки приведуть нас з Вами до Садиби І.П Котляревського. Саме звідси на весь світ пролунав голос класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського, якого Т.Г. Шевченко назвав «батьком української літератури». Автор геніальної «Енеїди»,всесвітньовідомої «Наталки Полтавки» та жартівливого «Москаля-чарівника» все життя прожив в Полтаві. І. Котляревський обіймав декілька важливих посад, зокрема, був директором Полтавського театру.

 

Познайомившись з життям і творчістю І. Котляревського, продовжуємо нашу екскурсію і вирушаємо далі до пам’ятника Полтавській галушці.

Хто ж не чув про полтавські галушки? Чули всі, а от побачити на власні очі пам’ятний знак Полтавській галушці Ви зможете лише в Полтаві. Оригінальний витвір є уособленням достатку та щедрості. Пам’ятний знак Полтавській галушці, створений 2006 року, став візитівкою туристичної Полтави. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 1 квітня 2006 і було приурочено до Дня народження М.В. Гоголя, який у своїх творах прославив галушки на весь світ. Поговоримо з Вами про українську кухню XVIII – XIX ст., а після нашої екскурсії Ви зможете скуштувати традиційну українську страву – галушки в одному з ресторанів (кафе) Полтави. Можемо порадити декілька чудових місць, де смачно і недорого!

Далі оглянемо Подільську вежу Полтавської фортеці – реконструкція 2009 року до 300-річчя Полтавської битви. Перед Вами відкриється чудовий краєвид на полтавський Поділ та Леваду, а також Полтавський Хрестовоздвиженський монастир.

Полтавська фортеця була збудована ще 1608р. польським коронним гетьманом Станіславом Жолкевським на правому високому березі Ворскли на трикутному у плані мисі, на горі між ярами – Мазурівкою і Панянкою. Оскільки джерело води – річечка Лтава знаходилася за її межами, в 40-х роках XVII ст. французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який був на службі у польського королівського уряду, під безпосереднім керівництвом коронного гетьмана Станіслава Конецпольського розширив фортецю майже вдвічі, включивши до її складу яр Мазурівку з Лтавою і частину плато на південний захід від яру. Первісна частина фортеці стала називатися Старою, а приєднана Новою Полтавою.

 

В межах старої Полтавської фортеці на місці Подільського бастіону до 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році була зведена споруда, без якої нинішні полтавці не уявляють своє місто – Біла Альтанка. Споруда нагадує полтавцям, що саме тут на другий день після Полтавської битви відбулась зустріч ремісників міста з царем Петром І. Невипадковою є і форма Альтанки – підковоподібна. Згідно легенди, місцевий коваль на цій площі майстерно підкував царського коня, що втратив підкову під час Полтавського бою. В роки гітлерівської окупації (1941-1943 рр.) німецько-фашистські загарбники розібрали Альтанку, улаштувавши на її місці зенітно-артилерійський пункт. У 1954 році ідею відновлення пам’ятки втілює своїм проектом головний архітектор повоєнної Полтави Лев Вайнгорт. Цікаву історію, пов’язану з відновленням Альтанки, розповість Вам гід під час пішохідної екскурсії по Полтаві.

1130 – завершення пішохідної екскурсії.

 

Екскурсія може бути індивідуальна у зручний для Вас час.

Тарифікація екскурсій: 1-3 чол. – 350 грн., 4-8 чол. – 400 грн., 8-15 чол. – 450 грн.

Екскурсію можемо організувати і на Вашому транспорті, ціна від цього не зміниться.

У нас буде 5 виходів, а з місця на місце будемо переїжджати, що зекономить Ваш час. Можемо порадити які музеї варто відвідати, що ще цікавого можна побачити і почути в Полтаві.